В цьому лонгріді, я (Макс) розкажу вам про наш другий євротур групи The Heavy Crawls. Дуже приємно було чути багато відгуків про те, що вам сподобався перший лонгрід, приємно було бачити багато лайків і коментарів. Нагадаю, що наш перший євротур проходив в Румунії та Угорщині, ще був концерт в Рівному. Друге турне охопило більше країн, в тому числі Польщу, Німеччину, Бельгію, Францію, Швейцарію, Нідерланди. Якось після цього, перший тур не здається справжнім "євро" туром :)

На фото зверху: виїзд з Києва, перше фото за межами міста.

Наш тур ми почали з концерту вдома, в Києві. Зробили презентацію вініла та концерт в одному. Як висновок, маленький "Под Асфальтом Пляж" забитий під зав'язку, концерт видався драйвовим, жарким, кілька виходів на біс, навіть грали те, що не повинні були грати, багато позитивних емоцій та зустічей з друзям та хорошими людьми.

Дуже приємно було зустріти на концерті екс-барабанщиць, Дашу, з якою ми заснували групу в 2013, та Женю, з якою записали останній альбом та грали останній рік.

Вже на ранок, ми зустрілися на студії, де нас чекав наш бус. Попереду на нас чекало більше 7000км, довгі переїзди, перетин кордонів, концерти та багато цікавого.

Після Києва, ми дали концерт в Луцьку. Втретє, на сцені "Майдану" ми показали клас. Крутий концерт, якісний звук, привітна публіка. Навіть не знаю, що додати ще :)

На ранок після концерту, в нас навіть залишилося кілька годин погуляти містом.

Аптека-музей в Луцьку, багато вінтажних ліків та різних баночок-скляночок

Одразу після Луцьку, ми поїхали в Івано-Франківськ. Не дивлячись на те, що клуб знаходився далеко від центру міста, людей було багато, повний зал. Знову ж таки: класний звук, спекотно, кілька виходів на біс!

Після концерту на нас чекала невеличка фотосесія, спілкування з фанами та п'янка з Юрою Апельсином! Як же добре, що наступний день у нас був вихідним без виступів))

Коли ми приїхали на українсько-польський кордон, черга була невелика, ми сподівалися пройти кордон за пару годин, але затрималися на цілих сім.

Після 7 годин в черзі, ми, нарешті, перетнули кордон і опинилися в Польщі. До Варшави залишалося біля 300км.

3:30 ранку, останні 50км до Варшави. Ми натрапили на сильний туман. Дороги в Польщі найкраще освітлені з усієї Європи.

Наші враження про столицю Польщі: "Це Чікаго чи Варшава?", тому що все місто це сучасні хмарочоси, офіси та магазини.

Як виявиться пізніше, протягом цього туру ми зіграємо в Варшаві аж три концерти, хоча планували один. Втім, лише на одному з трьох було багато людей. Перший раз ми виступали в вівторок в байкерському клубі. День був не найкращим для концертів, як і реклама з боку організаторів, втім ми зустрілися з багатьма хорошими людьми, на концерті було кілька людей з Києва, мій англійський друг, який був в Польщі проїздом, навіть мій батько, який також був в Польщі у справах.

Одразу після виступу нас запросили приїхати в Варшаву ще раз на фестиваль вінтажних тачок, де нам пообіцяли багато людей та хороший гонорар, який все компенсує, тому, в цілому, можна сказати, що концерт був успішний. А ще, кожен слухач вважав своїм боргом купити в нас диск чи платівку.

Наступний наш концерт проходив в Гамбурзі, де ми також мали один вихідний день. Концерт проходив на кораблі MS Stubniz, який знаходився на окраїні міста, в кількох хвилинах ходьби від крайньої станції метро. Не будемо приховувати, людей було не так багато як ми чекали, але значно більше ніж в Варшаві. Організатори провели чудову роботу, багато флаєрів, постерів, рекламу на фейсбуці. Так склалося, що в холодному Гамбурзі це був перший сонячний день, кому тут до концертів, ще й їхати далеко, ще й будній день. Втім, ближче до початку, люди стали приходити і ми відіграли один з найкращих концертів в цьому турі, а може й в історії групи. Варто додати, що виступ знімали в кілька камер, а звук писали поканально, тому будемо чекати на якісний лайв запис!

А ще, організатор постійно тішив мене крафтовим пивом, хоча я лише один раз при переписці сказав, що з алкоголю надаю перевагу хорошому пиву. Ох ці німці!)

Гаразд, досі пива, зацініть кілька класних фотографій з Гамбурга!

Після двох веселих днів в Гамбурзі, ми вирушили в Берлін.

Саундчек в культовому андерграунді Bassy Club. Цього вечора ми ділили сцену з класними групами з Копенгагена (The Sonic Dawn) та Дюссельдорфу (Love Machine).

Цей івент був дійсно унікальним по усім параметрам! По-перше, це точно один з найкращих концертів які ми дали, якщо в Гамбурзі була хороша аудиторія яка уважно нас слухала, то в Берліні був забитий зал з людьми, які не лише шарили в музиці і які регулярно відвідують подібні вечори, а і які ніби живуть в 60х роках. Ці люди одягають відповідно, постійно курять траву, яка декриміналізована там і яку можна курити на вулиці чи в клубі чи просто з собою носити (головне не торгувати нею). Оплески між піснями були такими довгими, що можна було встигнути поміняти гітару, підлаштувати її, випити пива (ящик якого нам поставили на сцену як тільки ми вийшли) і тільки тоді оплески стихнуть.
Також, дуже сильно задавав атмосферу аналоговий відео ряд. Так так, в еру комп'ютерів та всіх цих штук, була людина, яка принесла чотири проектора, суміші з фарб та олії і проектувала це все на сцену! Нереальне відчуття, коли ти граєш на сцені психоделічне соло лежачи на спині, пів залу курить косяк, на сцені відеоряд в стилі Greatful Dead/Jefferson Airplane/Allman Brothers і всі тебе проводжають оплесками!

Організатор сказав, що на концерті був присутнім найкращий фотограф Берліна, тому будемо чекати на хороші фото з вечору, а поки все що є, це традиційне фото від нашого барабанщика.

Після Берліну ми знову поїхали в Варшаву на фестиваль вінтажних авто. Грали на вулиці, було прикольно, люди слухали, машини диміли, класна атмосфера, багато байкерів, пива, бургерів.

До речі, ми здружилися з організатором, в нього свій будинок за містом, де є окрема забудова для музикантів, він не лише нас приняв переночувати, а й пригощав пивом, а його батьки приготували нам сніданок, при чому це було двічі, вдруге коли ми грали в Варшаві в останній день туру.

В Бельгії ми грали в Антверпені. Андерграундний клуб, весь промокший від пива і поту з прокуреними травою стінами.
Ми знали, що концерт пройде в понеділок і не очікували аншлагу, але, також завдяки хорошим групам на "розігріві", клуб був майже повний! До речі, групи дуже непогано грали, ви тільки зацініть їхній беклайн на фото нижче. Реально раджу послухати Majestic Sun, хлопці вміють грати! Це був їхній другий концерт разом, звучали професійно, зіграли все рівно і чОтко.

Концерт був дуже схожий на берлінський, така ж атмосфера, прокурений зал, щасливі люди, спека, єдине, що було важко співати без моніторів, а вушні монітори підключити не вийшло. Втім, це не завадило нам "порвати" зал! Виходили на біс, з усіма перефоткались, продали трохи мерчу і класно потусили.
Після концерту поїхали в спеціальний хостел для музикантів, щоправда з гонорару відняли 100 євро на хостел і 100 за розігрів + "шарове" пиво, але все рівно ми непогано заробили.

Антверпен - дуже гарне портове місто. Зацініть класні фотки. Особливо нічого коментувати, наступний концерт був в Франції, їхати лише 150км, то ж погуляти в нас було вдосталь часу.

Купили трішки сувенірів та бельгійського пива і поїхали в Францію, до якої було їхати кілометрів 50, а до Ліля приблизно 150км.

Нам дуже сподобався Ліль. Класне місто, дуже гарне, акуратне, приємні люди, старовинна архітектура. Ми планували провести тут два дні, тому окрім концерту, ми мали змогу всюди погуляти.

Французька публіка була також дуже привітною! Ми відіграли класний концерт на пару з місцевою стоунер/метал групою, нас звали на біс, підтримували весь концерт і не соромилися аплодувати в такт, свистіти чи голосно кричати. Звук був дуже навіть непоганим, в цьому приміщенні часто робили метал концерти, тому наш блюзрок не вважався голосним. Що цікаво, в Франції є ліміт на гучність, він складає 105Дб (в Швейцарії взагалі 100) і реально організатор ходив і виміряв звук.

Ночували ми в нашим колег, групи, з якою ми ділили сцену. Хлопці знімають будинок, в якому три поверхи, на першому кухня і зала, на другому ванна кімната, туалет і спальня, на третьому дві спальні. Нам виділили кімнату, ми вже пішли туди заносити наші речі і переодягатися, як побачили... СКОРПІОНА! Ми думали це якийсь прикол і скоріше за все він був когось із учасників групи, але уявіть наше здивування, коли вони самі були в шоці! Поки всі його фотографували, він втік під плінтус і так його і не дістали. Закінчилось тим, що ми пішли в іншу кімнату, а в ту кімнату ліг спати потім вже п'яний фронтмен групи. На ранок всі були живі, звідки взявся той "скорпйон" так ніхто і не здогадався.

Після того, як ми провели в Франції два дні, зайнялися шопінгом, попили пива з вином, пофотографувалися та погуляли містом, ми вирушили в Роттердам.

В Роттердамі був дуже теплий прийом! Нас чекали в закладі де ми повинні були виступати, повели в ресторан тайської кухні, оплатили готель, фіксований гонорар і пивний безліміт, що може бути краще?) Насправді, клуб був тісний і невеликий, ще й хороша погода виманила людей на пляжі. Втім, концерт видався досить непоганим.

Готель, в якому ми ночували, був великим кораблем. Мабуть, це найкрутіше місце, де ми колись жили! Тут вам і рояль в холі, і круті номери, грає Френк Сінатра, а на безкоштовних сніданках навалом делікатесів, коротше кажучи, відчули ми себе зірками!

Наступним на черзі був виступ в Санкт-Галлені, Швейцарія. Дорога була швидка, кордон ми пройшли швидко, вже вночі приїхали в клуб де повинні були ночувати перед концертом.

Місце де ми виступали було досить специфічне. Багато хіппі чи то панків, які жили в клубі, самі щось готували, ходили в душ (нечасто) і постійно тусувалися. Не дивлячись на це, до нас дуже добре всі ставилися (власне, як і всюди в Європі), постійно питали чи все в нас гаразд, чи ми не голодні і тд. В нас було багато часу погуляти містом перед концертом. Ділили ми сцену з італійською групою The Clamps, саундчек мусив початися о 19:00, тому ми вирішили походити магазинами, зайти в якесь кафе та на блошиний ринок.

Швейцарський концерт був таким самим, як і більшість попередніх: спека, класна публіка, дуже непоганий звук! Один з найвищих гонорарів також був саме в Ст.Галлені, мерч пішов непогано теж. Після закінчення концерту, нам потрібно було їхати 1260км аж до Варшави. Так, з логістикою в нас були певні трабли, тому як тільки ми відіграли і послухали 2 пісні іншої групи, на яку майже не залишилося людей, не дивлячись на те, що група достойна, я побіг в душ і з мокрою головою сів в авто. На годиннику 1:20 а нам їхати 15 годин через Швейцарію, Австрію, Німеччину та Польщу.
Варто додати, що на концерті також було троє хлопців з Харкова, які підійшли до нас для фото і сказали, що слухали Кроулс ще в 2013 року, як тільки група була створена. Ось такий-от збіг! Майже в кожному місті, були наші земляки.

Втретє за весь тур, ми приїхали в Варшаву. Чесно, не знаю, що ще тут додати. Концерт був не найкращий, але далеко не найгірший, мабуть дорога, сон в машині та мала кількість людей дали своє. Якщо весь тур був запланований давно, то цей концерт "вистрілив" за кілька днів, ми і погодилися. По-перше, по дорозі в Україну, по-друге, є де переночувати, по-третє, хоча б якісь гроші ми заробили, продали мерча, зустрілися з друзями. Дуже приємно було бачити організатора наших попередніх польських виступів, який прийшов нас підтримати і стояв весь вечір біля сцени, відверто кайфуючи від музики. А також, приємно було чути українську мову, так як і на цьому концерті було дві дівчини з України.

Останній концерт, можливо, навівав трошки суму. Ми знали, що це останній концерт в турі, що це останній концерт коли Ната з нами, ми всі скучили за Україною та нашими друзями і рідними. Після виступу, ми трошки поспілкувалися з фанатами, дали кілька автографів, зробили декілька фото та пішли в бар в центрі, де спробували круте локальне крафтове пиво. А на ранок, ми вирушили в сторону України. Кордон ми пройшли за годину-півтори, насправді, дуже швидко. Вся дорога зайняла в нас не більше 12-13 годин, враховуючи зупинки, то біля супермаркету (хотілося ще й польських продуктів привезти, які набагато якісніше наших вітчизняних, а по цінам ще й нижчі), десь знайти обмінник, бо в мене повний гаманець був злотих, франків та євро, десь кави попити + кордон + пообідати, та і їхали ми не більше 90-100км/год., так ми може і до півночі були б вдома.

Десь о першій ночі, ми вже були на студії, розгружали апаратуру. Цей тур був справжньою пригодою, стільки міст, більше 7500км, концерти, нові знайомства - це те, що змушує радіти життю. Це був наш другий тур, хоч він був вдвічі довшим, але якось пройшов легше, мабуть тому, що тут було не 10 концертів за 11 днів, а 12 протягом 18 днів. Плюс, ми вже давно навчилися швидко розгружати наш беклайн та проводити саундчек швидше ніж звукореж буде згадувати для чого в нього який канал. Півтори години пролітали дуже швидко, не дивлячись на сильну спеку під час більшості концертів.
Нас питали що б ми порадили музикантам які їдуть в першу подорож в Європу. Ну окрім стандартних порад які стосуються музики, саундчеків та всього іншого, я б радив слідкувати чи немає ніде якихось великих свят, який це період року, ну і звісно як далеко їхати від міста до міста. Ми на цьому реально втратили багато часу, грошей та аудиторії. Ще не забудьте за платні дороги, рахуйте гроші на це також заздалегідь, а ще в Польщі продукти дешевше навіть ніж в Україні (принайні половина), тому якщо їдете в Німеччину через Польщу - запасайтесь хавчиком по дорозі! Не забувайте також, що мерч може вас рятувати, в нас були концерти, де на мерчі ми заробили більше ніж на гонорарі. Ставте його на видне місце завжди і робіть адекватну ціну.

Дякуємо вам, що дочитали до кінця! Сподіваюсь, що вам сподобалось, я старався) Якщо ви раптом не слухали нашу музику - ось вам наш сайт theheavycrawls.com

До нових зустрічей!